Домашня шиншила.

Шиншила - милий гризун, який може стати справжнім молодшим членом сім'ї на 20-25 років. Так довго звірятка можуть жити у неволі. Завдяки своїй пухнастій шубці, шиншили свого часу опинилися на межі вимирання в дикій природі. Зате в наші дні, можна милуватися хутром вихованця, що переливається, не виходячи зі свого будинку.

  Щоб вихованцю легше було перенести стрес від зміни місця, краще добре підготується перед його покупкою. Насамперед, необхідно вибрати місце для клітини, там має бути прохолодно, ідеальна температура для шиншил – 20 градусів. Через теплу шубку звірята схильні до сильного перегріву при температурі вище 25 градусів. Якщо спека в клітці досягне 30 градусів, вихованець може загинути. Клітину зі звірком краще не розміщувати в спальні, так як шиншила - нічний звір і її активність підвищується у вечірні та нічні години.

  Сама клітина має бути високою і не дуже широкою, приблизно 50 см х 50 см – основа клітини, 100 см – її висота. Шиншилі необхідно багато рухатися вгору і вниз, щоб не зажиріти, і вона це робить із задоволенням, якщо в клітці обладнані поверхи, дерев'яні полички та сходи.

  Напувалку і годівницю краще підвісити, закріпивши із зовнішнього боку. Для усамітнення шиншилі необхідний будиночок. Бажано, щоб усі дерев'яні вироби у клітині були виконані з берези, але не з ялини чи сосни. У клітці добре б розмістити невелику сінницю для дачі сухої трави та сіна. Підлогу в клітці засипають сухою тирсою, яка змінюється в міру забруднення.

  Для харчування шиншил розроблено спеціальний збалансований сухий корм. Однією дорослій шиншилі вистачить лише 2 столові ложки на день. На додаток до нього корисно годувати звірятка сіном. Траву для сушіння можна зібрати влітку самостійно, підійдуть конюшина, люцерна або кульбаби. Як ласощі періодично можна пропонувати улюбленцеві овочі, фрукти, іноді сухофрукти та горіхи. Так як переважно шиншила буде харчуватися сухим кормом, вода в клітині повинна бути свіжа.

  Як мінеральне підживлення в клітку підвішується спеціальний камінь для гризунів, який допомагає шиншилі сточувати зуби. Пестити свого вихованця можна гілочками верби, берези, малини, смородини або яблуні.

  Шиншилла не має потових залоз, тому життєво важливо для неї забезпечити можливість купатися в спеціальному піску не рідше двох разів на тиждень. Краще, щоб купалки мали високі бортики, тоді менше розлетиться піску при купанні.

Читайте також